Другий день, як вдома, а вже скучаємо за морем, особливо за душевною атмосферою пансіонату "Место под солнцем". Саме тут ми відчули щирість і людяність господарів - Вікторії і Влада. Відпочивали в різних місцях, але тут нам сподобалось найбільше. В номерах чисто, охайно, затишно, на кухні теж завди порядок і є все необхідне, усюди відчувається домашня атмосфера. Передаємо привіт Вікторії і Владу, бажаємо успіхів у бізнесі. Сподіваємось, що на другий рік приїдемо на довше і тільки до вас.
P.S. Маша передає привіт Іллюші.

Отдыхали с друзьями с 13. 07. 2112 по 23. 07. 2012. Приехали с друзьями на двух машинах. Место под солнцем посмотрели одним из первых но как все соискатели поехали дальше, в итоги после много часовых мотаний по жаре вернулись назад ( о чем ни разу не пожалели). Очень уютная домашняя атмосфера, хорошая детская площадка, мангал, место отдыха, кухня со всем необходимым, стоянка для автомобилей (бесплатная), в номере хорошие кровати, холодная и горячая вода постоянно. Мы каждый год на юге, но у таких прекрасных хозяев были в первый раз. Всегда с улыбкой, все подскажут и помогут. Всем советуем ехать к ним.
Наши друзья тоже были в восторге.
Привет Вике, Владу (отдельное спасибо за махалку), Галине Фёдоровне, Илюше!
Большое спасибо за гостеприимство и хороший отдых!!!!!

Место под солнцем - самый лучший пансионат в Железном порту!!! Особенно советуем отдыхать там с детками.

Уютно, чисто, а самое главное тихо! Очень радушные хозяева Влад и Виктория. Они и днём и ночью помогут и поддержат Вас в трудную минуту. Если есть сомнения, отбросьте! Лучшего места Вам просто не найти! Вика, Влад, удачи Вам, спасибо за всё, мы очень довольны. Надеюсь встретимся на следующий год. Привет Илюше от Ромы!

Добрый день! Мой отзыв - положительный. В августе 2010г. по стечению обстоятельств и без сознательной подготовки к поездке на море в Украину я с семьей приехали в Ж. Порт.

Жилье нам предлагали ужасное, ничего не нравилось в номерах - то душа с туалетом нет, то на полу линолиум, то мебель не первой свежести и при этом цены такие как в Черногориии или в сентябре в Хорватии в аппартаментах с кухней, кондиционером и телевизором.

Мы на Закарпатье люди разбалованные, живем - красиво, одеваемся за границей и отдыхаем за границей, хотя ранчо-бани-чаны с термальной водой -у нас не пересчитать.

Пансионат Место под солнцем заметили сразу, чем то напоминал европейский готель - желтый фасад невысого здания, большой и при этом уютный двор с клумбами и столиками под навесом - вообщем повеяло чем-то заграничным.

Оказалось и хозяева пансионата, сами того не подозревая, своей не навязчивостью, проявляли европейское отношение к своим отдыхающим. Гуляя и отдыхая в Ж. Порту, я каждый день радовалась тому, как нам повезло с проживанием!

Доброго дня і щасливої години всім добрим людям! Тим, хто залишив такі теплі, зворушливі відгуки про свій відпочинок, тим, хто ще не знайшов свого місця під сонцем і, звичайно ж, тим , про кого написані такі добрі, щирі слова, - Віці, Владу і їх маленькому Ілюшеньці!

На відміну від всіх, хто залишив свої відгуки, я ніколи не була ні в Залізному порту, ні в прекрасному пансіонаті "Место под солнцем". Але дуже вдячна Богові і долі, що звела мене з цими надзвичайними людьми, завдяки яким мої мама і маленька донечка прекрасно відпочили.

Сайт пансіонату я знайшла в інтернеті зовсім випадково, коли, здавалось, вже вивчила всю "базу даних" відпочинку в Залізному порту. Цей сайт був такий світлий, добрий, теплий і привітний, що я мимоволі усміхнулася сонечку на малюнку і прочитала відгуки тих, хто там відпочивав. Правду кажучи, я і не сумнівалася, що в "Месте под солнцем" комусь може не сподобатися. Різні люди, з різних куточків України, з різних держав, з різними характерами, долями, запитами були наскільки одностайними у своїх оцінках відпочинку, що я зразу написала лист господарям і домовилася про місця в пансіонаті. А у вересні тут взагалі були такі суттєві знижки, яких, напевно, ніде і не буває. Правду кажучи, я дуже хвилювалася. Мама моя старенька, донечка маленька, дорога далека. Але коли я зателефонувала Вікторії , щоб повідомити про дату приїзду своїх "дівчат", у мене було враження, що я знаю Віку все життя і що вона моя давня і добра подруга, наскільки щира, доброзичлива, привітна і мила ця людина! Вона запевнила мене, що "всё будет хорошо". І я зрозуміла, що мені немає більше за що переживати. Я вдячна Віці і Владу, що вони зустріли і провели моїх "мандрівників", влаштували після приїзду для них святкову вечерю з шашликами. Дякую їм за їхню гостинність, увагу, доброту, щирість, теплоту, делікатність, доброзичливість, людяність. Та і взагалі, якщо я скажу "дякую" - я не скажу нічого. Тому що це слово в моїй ситуації майже нічого не передає. Вони створили в своєму пансіонаті не тільки всі умови для гарного відпочинку (і дитячий майданчик, і кухня з усім необхідним, і доглянуте, заквітчане подвірья, і гаряча вода в кожному номері постійно), а й таку моральну атмосферу, від якої тепліють людські серця, від якої стаєш і здоровішим, і щасливішим, і життєрадіснішим, і життя починаєш бачити тільки у світлих і яскравих фарбах. Так скоро закінчилося літо? Вже осінь? Але коли по шибці барабанитимуть дощові краплини, коли небо буде безнадійно-сіре, а під ногами розтікатимуться калюжі, всіх, хто відпочивав у "Месте под солнцем", грітимуть теплі спогади про це чудове місце і про тих надзвичайних людей, які це місце придумали і створили. А ще грітиме бажання побувати в "Месте под солнцем" знову і знову, і сказати Віці, Владу і Ілюші: "Доброго дня, добрі люди. Ми знову до вас".

Дякую Вам за все. Хай Вам щастить, хай Ваше "Место под солнцем" процвітає і буде найбажанішим місцем відпочинку для багатьох людей, які, познайомившись із Вами, стають Вашими друзями. Мені завжди здавалося, що мені легше написати, ніж сказати. Але це той випадок, про який говорила Марина Цвєтаєва: "Безмерность моих слов только слабая тень безмерности моих чувств". Сказати і виразити свої почуття мені важко. Я просто Вам за все безмірно, безмежно і безкінечно дякую. Величезне вітання Ілюшеньці від Єви (вона всім розказувала, що "їздила на море до Ілюші"), а про маму свою я взагалі мовчу. Вона підписується сто разів під всім, що тут я написала і що написали інші Ваші гості.

Щиро Ваші Тамара Григорівна, Євочка і Наталія